Сьогодні — День донора. За кожною цифрою статистики стоїть конкретна родина та історія боротьби

Сьогодні — День донора. За кожною цифрою статистики стоїть конкретна родина та історія боротьби. Трансплантація органів чи стовбурових клітин для багатьох є єдиним шансом. 

В Україні пацієнти, які потребують трансплантації, отримують безоплатне лікування у межах Програми медичних гарантій за пакетами «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації органів» та «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин». У 2025 р. за згаданими пакетами надано 15 тис. послуг, за що НСЗУ сплатила надавачам понад 1,4 млрд грн.

 

Але успіх лікування залежить від багатьох факторів. Як цей механізм порятунку працює в реальності? Дізнайтеся на прикладі одного з закладів на Черкащині, де дивовижні  історії стають реальністю щодня.  

Клінічний  центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради став першим закладом у регіоні, який запровадив повний цикл лікування — від діагностики до трансплантації  у межах одного закладу. За шість років роботи трансплантаційної служби тут виконано 330 трансплантацій, з них 130 — алогенні, а 74 — від неродинних донорів кісткового мозку.

Лікарка, яка стала донором

Галина — лікарка-анестезіологиня з Умані, яка увійшла в історію Черкаської області як перша донорка кісткового мозку в регіоні.  Донорство для неї не було чимось випадковим: ще до війни вона регулярно здавала кров. А з початком повномасштабного вторгнення відчула, що хоче зробити щось  більше. 

Саме тоді вона долучилася до Українського реєстру донорів кісткового мозку. Без публічності. Просто рішення — допомогти іншій людині не лише професійно, а й по-справжньому особисто. Просто тому, що інакше не могла.

Так з’явився перший досвід донорства кісткового мозку на Черкащині — і ще один доказ того, що медицина тримається не лише на технологіях, а на людях. Адже іноді лікар і донор — це одна людина. І це її подвійний, безцінний внесок у порятунок життя.

Минуло трохи більше  року  і  Галині  зателефонували…

Історія  Ольги… і Галини

Липень 2023 року. Після робочого дня пані Ольга заходить до лікарів із результатами аналізів. У бланку — незрозумілі їй  показники і  слова. В очах пацієнтки   тривога, яку складно приховати.
Далі — уточнення діагнозу, лікування і рішення, яке не залишає часу на сумніви: трансплантація кісткового мозку.

Запит до Українського реєстру донорів приніс звістку, в яку важко було повірити в умовах війни, — донора знайшли в Україні. У листопаді 2023 року Ользі провели трансплантацію. А доноркою стала лікарка Галина про яку ми згадували в попередній історії! 

Забір клітин і пересадка відбулися два роки тому. Увесь цей час інформація про донора і реципієнта залишалася закритою — за правилами реєстру.

Та згодом пані Ольга звернулася до Українського реєстру з проханням познайомитися зі своєю рятівницею. І днями ці дві жінки зустрілися.

Ця історія — про шанс, який перетворила  на реальність професійна медична команда. І  про те, як незнайомі люди стають частиною життя одне одного.

Про довіру і майбутнє

Вперше дівчинка Анастасія потрапила до центру ще у 2020 році. Генетичні дослідження підтвердили важке спадкове захворювання.

Під час війни родина тимчасово виїжджала за кордон, але зрештою повернулася в Україну — щоб лікування продовжили саме тут. Це показник високої  довіри до медиків центру. 
У серпні  2023 року дівчинці провели трансплантацію. Донором став її молодший брат. Сьогодні обоє дітей у доброму стані. Вони ростуть, навчаються, живуть звичайним дитячим життям.

І це, мабуть, найкращий результат, про який можуть мріяти лікарі та батьки. Бо майбутнє обовʼязково буде!

 

Ми знаємо: ці історії не поодинокі і їх ставатиме все більше. Бо є медичні команди, які щодня професійно і самовіддано працюють задля порятунку життів. А Програма медичних гарантій забезпечує надання високоспеціалізованих медичних послуг — реальних та доступних для людей, тут і зараз.